Заява фракції щодо малої приватизації
Обгрунтування заяви щодо малої приватизації
Що таке мала приватизація?
Мала приватизація – це продаж державних або комунальних об’єктів
балансовою вартістю до 250 млн грн.
Яке майно підпадає під приватизацію?
Це тисячі об’єктів по всій Україні, включаючи не лише підприємства, а й
магазини, склади, гаражі, лазні, турбази, будинки. Серед них є як працюючі
об’єкти, так і недобудовані або занедбані.
Хто зможе брати участь у малій приватизації?
До приватизації будуть виставлені різні активи на будь-який гаманець. Досвід
приватизації 2020 року показує, що 99% її учасників – це українські компанії.
Чутки про те, що приїдуть китайці й усе скуплять, поширюють все ті ж
корупціонери, які звикли отримувати конверти за оренду державного і
комунального майна, яке їм ніколи не належало.
Куди надходитимуть кошти від малої приватизації?
За загальним правилом, кошти від приватизації державного майна
надходитимуть до державного бюджету, а від комунального – до місцевого.
Але, партія «Слуга Народу» пропонує частину грошей від приватизації
державної власності спрямовувати в бюджет громади, на території якої
знаходиться об’єкт приватизації.
Це допоможе вирішити ще більше місцевих проблем і досягнути нашої мети
– збудувати країну заможних громад.
Мала приватизація буде добровільною.
Приватизація комунального майна буде добровільною. Громада сама
вирішує – продавати свою власність чи здавати його в оренду.
Для оренди майна діятимуть спеціальні правила. Великі об’єкти, площею
понад 400 кв. м місцева влада здаватиме в оренду в партнерстві з Фондом
держмайна. Це працюватиме так: перші 400 кв. м комунального майна
власник здає сам, а все, що перевищує цю площу – за нього здає Фонд
держмайна. Всі кошти від оренди отримуватиме виключно місцевий бюджет.
Участь Фонду держмайна в операціях з великими об’єктами потрібна для
того, щоб допомогти місцевій владі залучити інвестора, який запропонує
найкращу орендну ставку.
Яка мета приватизації
✔ Запустити економіку.
Приватизація проводиться не для того, щоб наповнити бюджет від
продажу державних активів. Хоча для нас дуже важливо отримати
за кожен об’єкт найвищу ціну. Вона проводиться для того, щоб
запустити економіку, дати друге дихання колись працюючим
підприємствам, відродити те, що можливо, і перепрофілювати те,
що може приносити користь за нових умов.
Статистика свідчить, що на кожну гривню, витрачену за приватизації,
додатково вкладається 4-6 гривень у модернізацію активів та
створення нових робочих місць.
✔ Допомогти громадам вирішити питання довгобудів і занедбаних
приміщень.
Такі об’єкти є в кожній громаді. Це, наприклад, школи, які почали
будуватися ще за Радянського Союзу, але ніколи не будуть
добудовані, бо проєктувалися в московських кабінетах без
урахування реальної кількості дітей, які мають у них вчитися. Це і
гуртожитки, що належать якомусь міністерству, яке не може їх ані
продати, ані добудувати.
Це підприємства, що перестали працювати ще в 90-х роках минулого
століття і просто розкрадаються останні 30 років. А те, що не змогли
вкрасти – розвалюється на очах.
Такі об’єкти традиційно стають головним болем для місцевої влади,
хоча не є власністю громад.
Загальна площа приміщень, які простоюють, складає приблизно 28
мільйонів квадратних метрів. Це співставно з площею 200
комплексів НСК «Олімпійський» або з цілим Шевченківським
районом Києва.
Відділ регіональної аналітики
✔ Залучити до бюджетів громад додаткові кошти від приватизації
державного майна, яке знаходиться на їхній території.
Партія «Слуга Народу» пропонує 10% коштів від приватизації
державного майна спрямувати в бюджет громади, на території якої
знаходиться актив.
Ми вважаємо, що це справедливий підхід, оскільки занедбане
державне майно часто стає проблемою конкретної громади, в якій
воно знаходиться. Тому держава має розділити з місцевою владою
не лише шкоду, а й потенційні вигоди від знаходження цього об’єкту
державної власності на їхній території.
Ну і, звичайно, такий підхід заохочує місцеву владу співпрацювати в
залученні інвесторів і створювати зі свого боку всі умови для їхньої
роботи.
✔ Дати людям роботу у себе вдома, щоб вони не їздили на заробітки
за кордон.
Наші сусіди по колишньому соцтабору провели приватизацію ще на
початку 90-х років минулого століття. Станом на 1990 рік у Польщі
було близько 8,5 тисячі державних підприємств, сьогодні їх близько
40.
Не в останню чергу це є причиною того, що українці виїжджають на
заробітки до Польщі, яка перетворила свій постсоціалістичний
спадок у працюючі підприємства, що зараз збагачують державу.
✔ Подолати корупцію.
Усі 30 років незалежності кожна нова влада блокувала
приватизацію, бо державне майно приносило дохід не народу
України, а чиновникам різного рівня.
За результатами аудиту, проведеного після приходу до влади
Володимира Зеленського і «Слуги Народу», було виявлено, що 15%
державних приміщень здаються в оренду за корупційними схемами
– або взагалі без договорів, або договір укладається на мінімальну
Відділ регіональної аналітики
суму, а все решта платиться готівкою «смотрящим», або
чиновникам.
Ця схема збагатила не одне покоління корупціонерів, тоді як влада
постійно скаржилася, що в державі ні на що не вистачає грошей і
просила українців все тугіше затягувати паски.
В чому суть законопроєктів про малу приватизацію?
Реформа приватизації включає в себе 4 законопроєкти: №№4572, 4573, 4574
і 4575.
Якщо коротко, то суть запропонованих змін зводиться до того, щоб спростити
саму процедуру приватизації і прибрати штучні перешкоди.
Зараз для того, щоб підготувати об’єкт до приватизації, потрібно близько 9
місяців на оформлення документів. З такими темпами приватизація понад
3 000 підприємств у нас триватиме сотні років.
Чи не поріжуть приватизовані підприємства на брухт?
Цього не відбудеться, бо в приватизаційних умовах є інвестиційні
зобов’язання, за невиконання яких настає відповідальність. Це можуть бути
зобов’язання, наприклад, створити певну кількість робочих місць, зберегти
профіль діяльності тощо. Тобто держава все одно здійснює певний контроль,
щоб новий власник не міг робити що завгодно на шкоду країні та громаді.
Як відбуватимуться приватизаційні аукціони?
Аукціони відбуватимуться в онлайн- системі. Це не дасть можливості
обмежити доступ до торгів або створити штучні перешкоди.
Раніше оголошення про приватизацію майна друкувалися дрібним шрифтом
у мало кому відомих газетах із невеликим накладом. Кабінети, в яких
приймали документи на участь в аукціонах, постійно були зачинені. Самі
торги були формальністю, по суті, у них брали участь той, хто вже домовився
про перемогу на аукціоні, і контрольовані ним підставні учасники, які просто
зливали торги.
Жоден чиновник, жоден політик не зможе втручатися в проведення онлайн-
аукціону. Ніхто не може наказати комп’ютеру в одних учасників приймати
документи, в інших – ні. В онлайн- системі неможливо тиснути на учасників
аукціону, провокувати або зривати торги.
Електронні торги дозволяють отримати найвищу ціну, бо у них можуть брати
участь більше людей. А чим більше учасників – тим вища конкуренція й
вигода для громади.
Онлайн-торги дозволяють кожному брати у них участь, незалежно від місця
перебування, погодних умов, стану здоров’я чи інших обставин, через які
штучно людей можуть не допустити до проведення аукціону.
Процедура участі в онлайн-аукціоні буде така ж проста, як, наприклад,
замовити товар в інтернет-магазині. Для цього не потрібно мати диплом
Гарварду або глибокі знання в ІТ.
Успішні приклади приватизації:
Харків
Приватизоване в 2018 році науково-виробниче підприємство
«Система» колись виробляло чорно-білі телевізори «Берізка». Останній
був випущений 20 років тому. Після того як інвестор вклав в нього 250
млн грн, «Система» замість уже нікому непотрібної «Берізки» виробляє
зарядні станції для електрокарів на 3 млн євро в місяць.
Київ
За готель «Дніпро» державі вдалося отримати понад 1,1 млрд грн. З
його дохідністю цей готель мав працювати 3 968 років, щоб
забезпечити такі надходження до бюджету.
Рівне
У квітні 2019 року Товариство «Транс-Н» на відкритому аукціоні
приватизувало об’єкт незавершеного будівництва – комплекс
дорожнього сервісу.
Інвестор вже вклав у розбудову та модернізацію об’єкту суму коштів,
що перевищує його вартість під час приватизації. Таким чином, на місці
занедбаного об’єкту зводиться сучасний логістичний центр. На
середину 2020 року штат працівників налічував 150 людей, в планах –
збільшити до 300.
Приморськ
Замість напівзруйнованого оздоровчого комплексу «Горіховий гай»
збудовано чотиризірковий готельний комплекс. Новий власник вже
інвестував понад 75 млн грн, а в наступні 4 роки буде інвестовано ще 12
млн доларів.
Львів
В радянський період у Львові планували збудувати театр
Прикарпатського військового округу армії – Окружний дім офіцерів.
Але плани так і не здійснилися, і на цьому місці залишилися
недобудовані руїни та захаращені смітники.
Довгобуд придбала Львівська богословська академія і розпочала
будівництво Українського католицького університету. Загалом в проєкт
університетського містечка вже інвестовано понад 40 млн доларів США.
Сьогодні Український католицький університет є одним із провідних
освітніх установ України.
Херсон
2020 року Фонд державного майна виставив на аукціон будівлю
профілакторію площею 1,4 тис. м², який перебував на балансі
консервного комбінату, що зупинив роботу ще у 2005 році. З того часу профілакторій перетворився на руїну з потрісканими стінами і дахом,
що протікає.
На аукціоні ціна об’єкта зросла на 30% – до 1,39 млн грн.
Новий власник планує облаштувати в колишньому профілакторії
готель. Уже ведуться роботи із відновлення комунікацій та підготовка
до капітальних будівельних робіт. Здати новий об’єкт в експлуатацію
інвестор планує до кінця 2021 року. Загальний обсяг інвестицій в
оновлення об’єкта, за попередніми розрахунками, оцінюється в 2 млн
грн.